Аазімари несуть у собі дух небесного світла. Вони походять від людей, осінених силою з Гори Селестії, божественних чертогів багатьох законно-добрих божеств. Аазімари народжуються, щоб служити поборниками Богів, їхнє народження проголошується як благодать. Зовні вони люди іншого світу, яскраво виражені особливості яких видають їхнє небесне походження.

Поборники небес. Аазімари прийшли у світ, щоб служити захисниками добра та закону. Їхні покровителі очікують, що вони боротимуться зі злом, слугуватимуть прикладом оточуючим, і чинитимуть правосуддя. З раннього віку, аазімар отримує бачення та вказівки від небожителів через сни. Ці сни допомагають аазімару сформуватися, даючи йому відчуття призначення та жагу до праведності. Кожен аазімар може вважати певного небожителя - посланця Богів своїм наставником. Ці небожителі зазвичай – діви, ангели, які грають роль божественних посланців у смертний світ.

Приховані мандрівники. Незважаючи на те, що аазімари – різкі супротивники зла, вони зазвичай вважають за краще поводитися стримано. Інакше аазімари неминуче привертають увагу злих культистів, лиходіїв та інших противників добра, кожен із яких прагне вбити поборника небес, якщо випаде шанс. Подорожуючи, аазімари воліють капюшони, закриті шоломи та інші пристосування, які дозволяють їм приховувати свою сутність. Вони тим не менш не шкодують, якщо їм доводиться завдати відкритого удару злу. Аазімари ніколи не наражають на небезпеку невинних заради збереження своєї таємниці.

Суперечливі душі. Незважаючи на своє небесне походження, аазімар смертний і має свободу волі. Більшість аазімарів приймають своє призначення, але деякі сприймають свої здібності як прокляття. Ці незадоволені аазімари зазвичай просто усуваються від усього мирського, але деякі з них стають служителями зла. На їхню думку, відданість небесним силам не більше, ніж промиванням мозку.

Злі аазімари – смертельні супротивники. Сила світла, якою вони колись мали, перетворюється на огидну, що висушує магію, а їх ангельські наставники покидають їх.

Навіть аазімари, повністю віддані добру, іноді відчувають розрив між двома світами. Ангели, які спрямовують їх, бачать світ здалеку. Аазімар, який хоче залишитися і допомогати місту одужати від посухи, змушений за вказівкою ангельського наставника рухатися далі на важливіше завдання. Віддаленому ангелу порятунок кількох простих людей здається незначним порівняно з завданням поразки культу Оркуса. Наставник аазімара мудрий, але він теж схильний помилятися.